Вулиця Вірменська
Вулиця Вірменська, розташована на південь від Високого Замку, відноситься до охоронюваної території міста Львів. Щільність забудови вулиці, різноманіття архітектурних стилів і форм вражає. Назва вулиця отримала не випадково, в середньовіччі тут в основному проживали вірмени, у другій половині XI ст. які емігрували з Закавказзя. Зустрічалися тут і переселенці - вірмени з Криму. Вже в 1364 р. колонія вірмен у Львові була настільки численною, що у місті був утворений єпархіальний центр всіх вірменів Русі та Валахії. У 1518 р. у Львові налічувалося 48 вірменських сімей, в 1575 р. - 60, а в 1633 р.- більше 80.
https://jdemleto.com/uk/istorichnij-tsentr-lvova/vulitsya-virmenska#sigProIdbce7d35f80
Побудовано релігійний центр для вірменів - Вірменська церква згодом стала і центром суспільного життя колонії. Церква стала своєрідною резиденцією григоріанського єпископства того часу. У літургії вірмени застосовували старо-вірменську мову, на який були переведені Старий і Новий Заповіти. Друковані матеріали вірмени видавали в друкарні Карматаненца, яка була заснована у Львові 1616 році. Вірменська колонія у Львові користувалася певними привілеями, наданими владою міста. Зокрема - це окремий статут львівських вірмен. Вірменська громада користувалася правом самостійно вирішувати більшість суперечок, які виникали серед їхніх побратимів. За магдебурзьким правом, вірменська громада мала широкі права самоврядування: свого старосту, рада старійшин, суд, школу, шпиталь, бібліотеку. Всі привілеї для вірмен узаконив згодом король польський Станіслав Август Понятовський, який в 1766 році зрівняв права вірмен з польським міщанством. За професією вірмени були або ремісниками, або в переважній більшості купцями. Серед вірменських сімей налічувалося 12, що входили до переліку найзаможніших громадян Львова. Вірменські купці караванами зі Стамбула, Олександрії, Багдада привозили екзотичний товар зі Сходу: прянощі, вишуканий шовк, килими. Тому і не виникає здивування, що вірмени у Львові були забезпеченими людьми. Адже в середньовіччя Львів славився як торговий центр на перехресті доріг зі сходу до Європи. Купці володіли кількома мовами. Були навіть випадки, коли вірменські купці брали участь у встановленні дипломатичних відносин між країнами. Ремісники займалися виготовленням зброї, ювелірних виробів, були кожум'яки. Зброю інкрустували золотом і сріблом, а ювелірні вироби відрізнялися від інших виробів східними орнаментами. Вірменський квартал і його центр вулиця Вірменська, де жили вірмени, відрізнялися багатством і вишуканістю архітектурних форм. Вже в XV ст. вулиця Вірменська була вимощена бруківкою, обладнана зливнию каналізацією і водопроводом. Перші будинки, які з'явилися на вулиці Вірменська були двох- і триповерхові, шириною в три вікна. Фасади облицьовувались обпаленою цеглою, яку фарбували в різні кольори. Перші поверхи будинків служили для господарських потреб. Тут влаштовували лавки ремісники, склади товарів - торговці. На другому поверсі проживали господарі будинку. Житло їх було добре мебльоване, на стінах висіли килими і цінні картини. Знайомство з архітектурою вулиці Вірменська варто почати з її символу - вірменського собору Успіння Пресвятої Богородиці. По самій вулиці Вірменської під номером 7, знаходиться ковані ворота собору, колись служили входом в храм. Сьогодні ж вхід в собор майже не примітний, він знаходиться з боку вул. Краківської. Зведена церква в стилі хрестово купольної архітектури, що є характерним для побудови вірменських церков. Будівництво собору розпочато в 1356-1363 роках архітектором Дорінгом, на кошти забезпечених вірменських купців. Громіздкі стіни храму побудовані з грубого колотого каменю, і облицьовані тесаним плитами. Згодом, первісний вигляд храму змінювався за рахунок прибудов. Так було добудовано аркади з двох сторін собору, західна ж частина церкви почалась розбудовуватися тільки в 1908 р. Доповнює архітектурний ансамбль Вірменської церкви вежа дзвіниця, зведена в 1571 році, в глибині двору знаходиться будівля вірменського банку, який працював з 1630 р. по 1939 р. Його заснувало братство Святого Григорія. Позики надавалися під 5% на рік. Дохід банку прямував на підтримку вірменського духовенства. З сходу двір замикається колишнім палацом вірменських архієпископів. У центрі двору височить колона - пам'ятник самого шанованого святого у вірмен - святому Христофору. У той час навколо церков розміщували кладовищі. Колись тут і було вірменське кладовище, тому південний двір собору зараз вимощений надгробками. В інтер'єрі собору збереглися фрески XIV-XVI ст.
Сьогодні вірменська церква доступна для відвідування городянами та гостями міста. Привертають увагу будинку по вул. Вірменській під № 21, 23, побудовані в стилі ампір ще в першій половині XIX ст. Будинок під № 23 називають ще «Будинком пір року» за архітектурне оформлення над капітелями пілястр. Тут красуються лелеки, птиці, що символізують прихід весни. З іншого боку - маски вітрів з чотирьох сторін світу. Весь фриз між чотирма поверхами займає зображення знаків зодіаку. Будинок № 25-найдавніша будова на вулиці Вірменська. Тут, до нашого часу збереглося кам'яне обрамлення вікон, прикрашене різьбленим рослинним орнаментом. Цікавими архітектурними деталями відрізняються будинки вулиці - портали, консолі, решітки балконів, обрамлення вікон, все це приваблює туристів на екскурсії. Є і будинки побудовані в стилі французького класицизму кінця XVIII ст. Вулицю замикає зі сходу масивна кам'яна стіна монастиря домініканців XV-XVIII ст. В даний час в стінах Домініканського монастиря розмістився місцевий архів. Поруч знайшлося місце і для художньої майстерні «Дзига», де регулярно проводяться мистецькі заходи, вхід на які безкоштовний. Є тут також антикварна крамниця і кафе «Під клепсидрою». Весь посуд і меблі в кафе антикварні. Перед художньої майстерні «Дзига» встановлено пам'ятник усмішці (скульптор Олег Дергачов) і фрагмент дерев'яного львівського водогону. У XVIII ст. більшість вірмен через економічний занепад міста переїхали в інші міста, а решта - асимілювалися з поляками і українцями. У 1975 р. для збереження пам'яток архітектури був створений Державний історичний архітектурний заповідник, який охоплює середньовічну частину Львова. Так звану, історичну частину міста 5 грудня 1998 року внесли до списку пам'яток архітектури, що відносяться до об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
