Терренкур, як обов'язковий компонент, входить у комплексне санаторно-курортне лікування та посідає чільне місце серед лікарських засобів оздоровчого курорту Шаян
Саме слово терренкур, що в буквальному перекладі означає лікування місцевістю, з'явилося в побуті лікарів у вісімдесятих роках XVΙΙΙ століття. Саме тоді, вивчаючи експериментальне дослідження в кардіологічній галузі, кілька німецьких медиків, на противагу загальноприйнятій думці, ніби серцеві та судинні захворювання вимагають лише спокою, рекомендували своїм хворим лікувальну ефективну методику, розроблену за допомогою різної по-своєму характеру ходьби, на відкритому повітрі у різному темпі поєднуючи в собі послідовне поступове подолання навантажень та підйомів.
Призначення маршруту та дистанції диктується станом здоров'я з урахуванням віку та фізичного тренування. Прогулянки призначають щодня або через день, через два, а іноді двічі протягом дня, дивлячись на те, як почувається хворий. За курс лікування призначається від 15 до 25 прогулянок. При дозованих прогулянках для визначення оптимальної величини навантаження хворий користується суб'єктивними відчуттями, в основі яких лежать два симптоми - почастішання пульсу і задишка. При правильному проведенні покращується харчування м'яза серця, підвищується його здатність до скорочення. І, навпаки, при неправильному застосуванні, внаслідок погіршення харчування серцевого м'яза може настати послаблення роботи серця. Для отримання максимального лікувального ефекту від дозованих прогулянок слід пересуватися повільним рівним кроком, витримуючи ритмічне дихання через ніс. При цьому треба уникати будь-яких розмов. У міру інтенсивності руху іноді необхідно стежити за диханням на крутих підйомах і пристосовувати темп ходьби до своїх можливостей, тобто певній кількості кроків повинні відповідати вдих і видих: два-три кроки - вдих, три чотири - видих. Якщо під час прогулянок носове дихання стає уривчастим, це служить попереджувальним сигналом перевищення навантаження і є показником втоми. При прояві видимих ознак перевтоми бажано робити короткочасні проміжки відпочинку, від п'ятнадцяти хвилин до півгодини, після чого можна знову продовжувати прогулянку, у виняткових випадках - перенести на якийсь інший час.
Лікувальна ходьба завоювала собі величезну популярність, знову ж таки як зазначалося, такий вид активності надає загальнозміцнюючу дію на організм; при цьому тренується і зміцнюється м'яз серця, значно покращується кровообіг, кров'яний тиск, підвищується нервово-м'язовий тонус, збільшується поглинання кисню до 1000 кубічних сантиметрів на хвилину. Завдяки активному обміну спостерігається поліпшення діяльності шлунково-кишкового тракту, зменшується стомлюваність та задишка, в осіб із надмірним відкладенням жиру поступово знижується вага, організм стає витривалішим, рухливість суглобів сприяє більш вільній ході. Одночасно спостерігається стійке покращення загального стану хворих, з'являється бадьорість, життєрадісність.
Дуже важливо! Досягти хороших результатів при цьому виді лікування можна лише при розумному використанні приписів свого лікаря.
